Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (6) | Журнали та продовжувані видання (1) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (34) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Мордерер Є$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 16 Представлено документи з 1 до 16 |
|||
| 1. | 
Сичук А. М. Запрограмована загибель клітин у патогенезі, індукованому гербіцидами – інгібіторами ацетил-коА-карбоксилази [Електронний ресурс] / А. М. Сичук, М. П. Радченко, Є. Ю. Мордерер // Біологічні студії. - 2013. - т. 7, № 2. - С. 101-106. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2013_7_2_12 Обговорено важливість патогенезу, індукованого гербіцидами, фітотоксична дія яких зумовлена впливом на процеси фотосинтезу. За дії гербіцидів даного класу показано участь запрограмованої загибелі клітин і роль активних форм кисню в індукованому ними патогенезі. Більш актуальним є вивчення патогенезу, індукованого гербіцидами іншого класу, що є інгібіторами ацетил-КоА-карбоксилази. Показано, що фітотоксична дія інгібіторів ацетил-КоА-карбоксилази опосередкована утворенням активних форм кисню. Встановлено, що за дії гербіциду галоксифоп-R-метилу відбувається фрагментація ДНК клітин меристем коренів проростків кукурудзи (Zea mays | ||
| 2. | 
Мордерер Є. Ю. Програмована загибель клітин при патогенезі, індукованому в рослинах гербіцидами [Електронний ресурс] / Є. Ю. Мордерер, М. П. Радченко, А. М. Сичук // Физиология растений и генетика. - 2013. - Т. 45, № 6. - С. 517-526. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2013_45_6_7 Обговорено дані щодо механізмів патогенезу, індукованого в рослинах гербіцидами. Охарактеризовано сучасні відомості про особливості програмованої загибелі клітин (ПЗК) у рослинах, зокрема стосовно ролі в індукції цього процесу активних форм кисню (АФК). Наведено докази участі ПЗК за дії гербіцидів, фітотоксичний ефект яких зумовлено впливом на фотосинтез та утворенням АФК. Розглянуто дані щодо участі АФК-залежної ПЗК у патогенезі, індукованому гербіцидами інгібіторами ацетил-КоА-карбоксилази. | ||
| 3. |
Радченко М. П. Підвищення вибірної фітотоксичності та стан прооксидантно-антиоксидантної рівноваги в разі застосування грамініциду феноксапроп-Р-етилу в потрійній суміші з гербіцидами синергістом та антагоністом [Електронний ресурс] / М. П. Радченко, А. М. Сичук, О. П. Родзевич, Є. Ю. Мордерер // Физиология растений и генетика. - 2013. - Т. 45, № 4. - С. 306-312. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2013_45_4_7 Досліджено фітотоксичну дію грамініциду пума супер (феноксапроп-P | ||
| 4. |
Мордерер Є. Ю. Ефективність контролювання бур'янів при застосуванні у посівах озимої пшениці суміші гербіцидів пума супер, зенкор і гродил максі [Електронний ресурс] / Є. Ю. Мордерер, М. П. Радченко, Є. І. Нізков, О. П. Родзевич // Физиология растений и генетика. - 2013. - Т. 45, № 4. - С. 349-357. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2013_45_4_13 Польовими випробуваннями доведено, що застосування в посівах озимої пшениці грамініциду пума супер у нормі внесення 1 л/га в потрійній суміші з гербіцидом зенкор у нормі 0,2 - 0,4 кг/га та комплексним гербіцидом гродил максі у нормі 0,075 л/га збільшує ефективність контролювання однорічного злакового бур'яну метлюгу звичайного, забезпечує високу ефективність контролювання широкого спектра дводольних видів бур'янів і є безпечним для культури. | ||
| 5. | 
Гуральчук Ж. З. Проблема резистентності рослин до гербіцидів: генетичний та метаболічний аспекти [Електронний ресурс] / Ж. З. Гуральчук, Є. Ю. Мордерер // Фактори експериментальної еволюції організмів. - 2015. - Т. 16. - С. 100-104. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/feeo_2015_16_22 | ||
| 6. |
Мордерер Є. Ю. Дослідження з фізіології дії гербіцидів в Інституті фізіології рослин і генетики НАН України [Електронний ресурс] / Є. Ю. Мордерер // Физиология растений и генетика. - 2016. - Т. 48, № 3. - С. 252-256. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2016_48_3_7 Проаналізовано основні досягнення і проблематику досліджень з фізіології дії гербіцидів за 50 років із часу заснування в Інституті фізіології рослин і генетики НАН України відділу фізіології дії гербіцидів. | ||
| 7. |
Радченко М. П. Активність НАДФН-оксидази у меристемах коренів проростків кукурудзи за дії гербіциду інгібітору ацетил-КоА-карбоксилази [Електронний ресурс] / М. П. Радченко, А. М. Сичук, Є. Ю. Мордерер // Физиология растений и генетика. - 2016. - Т. 48, № 6. - С. 544-547. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2016_48_6_11 З метою визначення джерел утворення супероксидного аніон-радикала (САР) досліджено активність НАДФН-оксидази у меристемах коренів проростків кукурудзи за дії гербіциду інгібітора ацетил-КоА-карбоксилази галоксифоп-R-метилу (ГФ). Встановлено, що активність НАДФН-оксидази підвищується лише на початкових етапах розвитку фітотоксичної дії гербіциду. Зроблено висновок, що окрім НАДФН-оксидази існує інше джерело утворення САР, яке зумовлює тривале збільшення вмісту цієї активної форми кисню з початку розвитку фітотоксичної дії гербіциду до моменту появи некрозів у меристемах. | ||
| 8. |
Гуральчук Ж. З. Резистентність рослин до ауксиноподібних гербіцидів у зв'язку з особливостями механізму їх фітотоксичної дії [Електронний ресурс] / Ж. З. Гуральчук, Є. Ю. Мордерер // Физиология растений и генетика. - 2017. - Т. 49, № 1. - С. 3-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2017_49_1_3 Висвітлено проблеми, пов'язані з розвитком і поширенням резистентності рослин до ауксиноподібних гербіцидів (АПГ). Обговорено останні досягнення у розкритті механізмів дії природного й синтетичних ауксинів, можливі шляхи формування резистентності рослин до АПГ. | ||
| 9. |
Сичук А. М. Вплив інгібітора НАДФН-оксидази та антагоністів кальцію на фітотоксичну дію гербіцидів інгібіторів ацетил-КоА-карбоксилази та ацетолактатсинтази [Електронний ресурс] / А. М. Сичук, Є. Ю. Мордерер // Физиология растений и генетика. - 2017. - Т. 49, № 1. - С. 64-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2017_49_1_9 Для з'ясування вагомості внеску активних форм кисню (АФК), які можуть утворюватися внаслідок неспецифічної стресової реакції, зокрема активування НАДФН-оксидази, у розвиток патогенезу, індукованого гербіцидами інгібіторами ацетил-КоА-карбоксилази (АКК) і ацетолактатсинтази (АЛС), досліджено вплив інігібітора НАДФН-оксидази дифеніленйодхлориду (DPI), блокатора кальцієвих каналів хлориду лантану (LaCl3) та антагоніста кальмодуліну хлорпромазину (ХП) на фітотоксичну дію гербіцидів цих класів. Встановлено, що вплив DPI, LaCl3 і ХП на фітотоксичну дію інгібітора АЛС значно перевищував їх вплив на дію гербіциду інгібітора АКК. Зроблено висновок, що у патогенезі, індукованому гербіцидами інгібіторами АЛС, певну роль відіграють АФК, які утворюються в результаті неспецифічної стресової реакції рослин, а для гербіцидів інгібіторів АКК вагомішим є внесок АФК, які походять з іншого джерела. | ||
| 10. |
Нізков Є. І. Ефективність дії та транслокація системного ауксиноподібного гербіциду клопіраліду в кореневу систему осоту рожевого польового при внесенні у сумішах з гербіцидами інгібіторами ацетолактатсинтази [Електронний ресурс] / Є. І. Нізков, О. П. Родзевич, С. Т. Омельчук, А. А. Борисенко, О. М. Коршун, Є. Ю. Мордерер // Физиология растений и генетика. - 2014. - Т. 46, № 4. - С. 337-342. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2014_45_4_8 Досліджено ефективність дії та транслокацію системного ауксиноподібного гербіциду клопіраліду в кореневу систему багаторічного дводольного бур'яну осоту рожевого польового (Cirsium arvense (L.) Scop.) у разі його внесення у сумішах з гербіцидами інгібіторами ацетолактатсинтази (АЛС) метсульфуронметилом і тифенсульфуронметилом. Під час застосування сумішей з гербіцидами інгібіторами АЛС, особливо з тифенсульфуронметилом, спостерігалось пришвидшене відростання осотів, що зумовлено пригніченням транслокації клопіраліду в кореневу систему цього багаторічного бур'яну. | ||
| 11. | 
Сорокіна С. І. Сумісне застосування в посівах сої гербіцидів Хармоні та Пульсар з ад’ювантом Тренд 90 [Електронний ресурс] / С. І. Сорокіна, О. П. Родзевич, Ж. З. Гуральчук, Є. Ю. Мордерер // Карантин і захист рослин. - 2016. - № 5. - С. 1-3. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Kizr_2016_5_2 | ||
| 12. |
Сичук А. М. Ефекти взаємодії у сумішах гербіцидів інгібіторів ацетолактатсинтази з гербіцидом метрибузином [Електронний ресурс] / А. М. Сичук, Є. І. Нізков, О. П. Родзевич, Є. Ю. Мордерер // Карантин і захист рослин. - 2016. - № 2-3. - С. 27-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Kizr_2016_2-3_12 | ||
| 13. |
Гуральчук Ж. З. Ефективність контролювання бур'янів різними препаративними формами гербіциду гліфосату залежно від якості води та застосування ад'юванту компаньйон голд [Електронний ресурс] / Ж. З. Гуральчук, А. М. Сичук, О. В. Гуменюк, О. П. Родзевич, С. О. Гринюк, Є. Ю. Мордерер // Физиология растений и генетика. - 2017. - Т. 49, № 6. - С. 513-520. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2017_49_6_7 Ефективність застосування гербіцидів на основі гліфосату може суттєво залежати від якості води, яку використовують для приготування робочих розчинів для обприскування. Дані щодо ефективності застосування ад'ювантів для підвищення фітотоксичної дії гліфосатовмісних препаратів доволі суперечливі, що може бути пов'язано з відмінностями чутливості різних препаративних форм гліфосату до якості води. У зв'язку з цим у вегетаційних і польових дослідах вивчено залежність фітотоксичної дії різних препаративних форм гербіциду гліфосату від якості води в робочому розчині та можливість підвищення ефективності застосування цих препаратів унаслідок добавляння ад'юванту компаньйон голд. Встановлено, що твердість води більшою мірою впливала на фітотоксичну дію препарату клір, який містить ізопропіламінну сіль гліфосату, ніж на дію препарату ураган форте, діючою речовиною якого є калійна сіль гліфосату. В разі добавляння ад'юванту компаньйон голд до препарату клір пришвидшувався розвиток фітотоксичної дії та підвищувалась ефективність контролювання буріянів, що свідчить про доцільність використання ад'юванту з препаратами на основі ізопропіламінної солі гліфосату. | ||
| 14. | 
Мордерер Є. Ю. Проблема контролювання сегетальної рослинності в агрофітоценозах у контексті збереження біорізноманіття [Електронний ресурс] / Є. Ю. Мордерер, Ж. З. Гуральчук, В. В. Моргун // Український ботанічний журнал. - 2018. - Т. 75, № 6. - С. 552-563. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2018_75_6_9 Бур'яни протягом тривалого періоду часу співіснують з культурними рослинами в агрофітоценозах і є індикаторами біорізноманіття. З фітоценотичної точки зору існування бур'янів є цілком закономірним, проте з господарських міркувань вони є суто негативним явищем через конкуренцію з культурними рослинами за воду і поживні речовини. Завданням стратегії захисту посівів є контролювання бур'янів на межі економічного порогу шкодочинності. За сучасних умов особливої ваги набуває використання інтегрованих технологій захисту посівів, які передбачають поєднання і взаємопогодження сівозміни, агротехніки й хімічних засобів захисту. Обговорено питання, пов'язані з необхідністю комплексного застосування кількох діючих речовин гербіцидів, які доповнюють одна одну за спектром дії, для підвищення ефективності контролювання бур'янів і запобігання виникненню резистентності до гербіцидів. Установлені у процесі досліджень основні закономірності зміни вибірної фітотоксичності в комплексах гербіцидів з різними механізмами дії стали основою для розробки ряду ефективних гербіцидних комплексів і сумішей для захисту посівів різних сільськогосподарських культур. Згідно до сучасної стратегії, застосування інтегрованих систем захисту має забезпечити підтримання або зменшення потенційного засмічення протягом ротації культур у сівозміні. При цьому видовий склад бур'янів в агрофітоценозах не повинен зазнавати різких змін, окрім суттєвого зниження потенційного засмічення особливо шкодочинними видами бур'янів. | ||
| 15. |
Гуральчук Ж. З. Проблема резистентності рослин до гербіцидів – інгібіторів ацетолактатсинтази [Електронний ресурс] / Ж. З. Гуральчук, Є. Ю. Мордерер // Фактори експериментальної еволюції організмів. - 2019. - Т. 24. - С. 296-301. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/feeo_2019_24_52 | ||
| 16. |
Мордерер Є. Ю. Дослідження механізмів дії фізіологічно активних речовин і гербіцидів: основні наукові досягнення та інноваційні розробки [Електронний ресурс] / Є. Ю. Мордерер, Ж. З. Гуральчук // Фізіологія рослин і генетика. - 2021. - Т. 53, № 3. - С. 262-276. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2021_53_3_6 Проаналізовано проблематику та основні досягнення досліджень механізмів дії фізіологічно активних речовин, у тому числі гербіцидів. Значну увагу приділено результатам фундаментальних досліджень, спрямованих на вивчення теоретичних основ керування процесами росту і розвитку рослин та прикладним розробкам зі створення регуляторів росту природного походження, застосування синтетичних і природних фізіологічно активних речовин у сільському господарстві. Висвітлено основні досягнення досліджень із фізіології дії гербіцидів: з'ясування специфічних сайтів гербіцидної дії, визначення механізмів надходження, транслокації та детоксикації діючих речовин гербіцидів у рослинах, встановлення основних закономірностей ефектів взаємодії у гербіцидних комплексах. Обговорено інноваційні розробки: екологічно безпечні технології боротьби з бур'янами, створення композицій гербіцидів для запобігання виникненню резистентності. Зроблено висновок, що розкриття механізмів індукованого гербіцидами патогенезу відкриє можливості для пошуку нових високоефективних гербіцидів, розв'язання проблеми резистентності та подальшого вдосконалення хімічного методу контролювання бур'янів. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |